Життя спливає непомітно… Година за днем, місяць за роком і так далі спливають наші хвилини щастя, години безтурботності, роки життя… Живемо, замислюючись про завтра, про наступний місяць, про матеріальні статки, про проблеми, про турботи, але рідко хто живе для себе, живе сьогоденням. Лише найчарівніші, маленькі, смішні та найчесніші люди цього світу – діти – живуть лише даною хвилиною, насолоджуючись кожним моментом. Щасливе, безтурботне дитинство повне сміху та радості, приємних миттєвостей та барвистих спогадів – це важливо для формування майбутньої розумної, статної, порядної людини. Мені здається, що саме тому так важливо формувати свідомість дитини з самого дитинства. А що може краще формувати свідомість, ніж батьки, ніж їх повчання та щирість?
Звісно, кожному з нас в дитинстві читали книжки, що відігравали роль у нашому майбутньому існуванні, майже кожна з історій залишала відбиток у підсвідомості. Дитячі книги відіграють величезну роль у житті кожного з нас, адже одні з нас їх пишуть, інші читають, а найменші (для кого і призначена дитяча література) їх слухають.
Натомість ми маємо безліч авторів, що пишуть дитячі твори чи твори для дітей. Одні з них стають на шлях слави, грошей. Крокуючи за славою, сучасністю, новітніми технологіями, певним суржиком чи вигаданим словам, що так часто почали вживатись на сьогоднішній день, автори забувають, що малеча повинна зростати лише в найкращих умовах та прикладах буття, проте, продовжують зображати не найкращі моменти у своїх текстах, виданих для дітей.
Інші, лише найсильніші духом, втілені силою волі, силою натхнення та бажання, автори пишуть чудові твори сповнені енергії та смислу, повчання для дітей. В їхніх творах зображуються обрані часом характеристики людини, описи та повчальні ситуації, що часом сховані між рядками твору, показуються гарні та погані риси людини на явних прикладах героїв та їх життєвого шляху в даному зображені. Вони пишуть від душі, від чистого серця та з найкращих міркувань для більшості.
Ще не так давно проходило моє дитинство, вже не за горами моє повністю доросле життя, тому мені легко і просто читати дитячу літературу, осмислювати її з двох поглядів. Читаючи ту чи іншу книгу, я замислююсь, чи цікава вона б була мені, як маленькому персонажу цього життя, що я використала б з поданої інформації, що мені б сподобалось, що зацікавило. З іншої точки зору вже дивлюсь на дану літературу з погляду майбутньої мами – чи читала б подану книгу своїм дітям, чи не зіпсувало б певних міркувань моєї дитини той чи інший виклад, зображений у творі.
Зрозуміти дитину тяжко, нелегко змислити, що їй подобається, чого вона хоче і що їй потрібно. Майже кожен, хто бере в свої руки перо для написання дитячої книги, намагається вселити в підсвідомість дитини свою думку, думку дорослої людини з дорослим поглядом на життя та обставини, але ж не можливо навчити дитину чомусь лише з допомогою повчань та постійних докорів. Дітям повинні бути цікаві книги, що вони читають. Якщо між рядків твору вони бачитимуть себе, то їм буде простіше осмислити твір та зрозуміти його сутність. Для вірності та правдоподібності необхідно чудово знати дітей, адже світи дитини та дорослої людини різні. А де можна краще пізнати дитину, як не під час спілкування з нею? Щодня працюючи зі студентами, що тільки переходять поріг у майбутнє доросле життя, Ніна Качеровська все краще та краще розуміє та осмислює що необхідно ще вчорашнім дітям. Всі свої творчі, психологічні, моральні, філософські, історичні, філологічні ті інші знання вкладає автор у свої твори.
Література – це цілий світ, що не має меж для розширення та внесення чогось нового. Кожний жанр має тисячі, можливо, й більше нюансів, це світ пізнання та широкий спектр для набуття нових знань для застосування. Жоден твір, жодний художній витвір літератури не може бути ідеальним, але це так чудово намагатись досягати його досконалості. Стрімко та з наполегливістю, романтикою в душі викладає всю себе в своїх літературних витворах Ніна Качеровська.
Качеровська Ніна Никифорівна народилася 29 квітня 1955р. в с.Пирогівці Хмельницького району. З відзнакою закінчила Дрогобицький педагогічний інститут. Працювала в школах Хмельниччини та Віниччини, в редакції газети "Прибузька зоря". На сьогоднішній момент працює викладачем Хмельницького політехнічного коледжу. Учасник телепроекту "Мова калинова", друкується у різних часописах. ЇЇ проза та поезія публікувались у пресі, альманасі "Творче Поділля" (1993, 1995, 1998), журналі "Доля". Автор есе, статей, літературних портретів.
В своїх дитячих творах, віршах, страшилках, дражнилках Ніна Качеровська зображує духовну цінність людини, її моральне ставлення, викладає свій, незвичний на сьогодення, погляд на сучасність, критикує надсучасність технологічного світу. Вона усім серцем бажає відтворити прості та зрозумілі для дітей речі, залучає їх до активного способу життя, до пізнання світу. Велика кількість дитячих творів цього автора є невеличкою цікавою та барвистою енциклопедією, де викладено відомості про ті чи інші предмети, що здавалось б й усім відомі, відтворює певні частини історії, звичаї та традиції, що здавна славили нашу чудову українську землю. Кожна з робіт, що виходить з-під творчого пера Ніни Качеровської є чимось особливим, є певним закликом до певних проблем, які для дорослих очевидні, проте, для маленького слухача/читача – це неймовірна невеличка подорож та цікава історія, яка залишить в їхньому розумінні свої відбитки та заохочення до покращення та удосконалення самого себе. Невеликі за обсягом, прості, легкі у читанні твори наділені надзвичайної сили та пронизані любові та щирості.
Головні зусилля автора спрямовані на збагачення духовного та розумового світів дитини, яка вбирає, мов губка, усю інформацію через прочитані твори. Велика різноманітність літературних жанрів, в яких працює автор, дає можливість кожній дитині взяти своє, вибрати те, що зацікавило саме її, адже всі вони різні і кожному подобається своє.
Насичену історію, ненав'язливу думку та цікавий хід подій поетеса викладає на сторінки книги для наймолодших "Пригоди Гар, Бу, Зини" у вигляді простого та зрозумілого для маляток тексту, римованих віршів, що так легко запам’ятовуються. Сам фактаж, сама розповідь приховує сторінки історії овочів, які надходять до нашого столу. Автор торкається теми сучасності: сучасні професії та їх можливості, сучасні іграшки, що пропонує нам ринок, сучасні конкурси краси. Все це має своє місце в п’єсі. Автор висловлює свою думку проти деяких можливостей, іграшок та книжок, що пропонуються на сьогодення дітям. Не все те добре, що має гарну кольорову рекламу та великі прибутки.
В центрі уваги п’єси постають три насінини Гар, Бу та Зина, які займаються на телебаченні, фоторепортажем та кореспонденцією. Ці герої відправляються у подорож та зустрічають різні овочі, які розповідають про своє походження та своїм інтерв’ю демонструють свій характер. Подана історія є повчальною, в деякій мірі енциклопедичною та просто захоплюючою. Особливо хочеться виділити легкість та простоту написання твору для дітлахів. Перевагою є те, що Ніна Никифорівна використовує в творі маловідомі малечі слова, що стануть у нагоді в їхньому дорослому житті. В кінці книги є словничок-підказка, завдяки чому буде дуже простим та пізнавальним прочитання п’єси. Я вважаю, що кожній дитині цікаво щось пізнавати, особливо, коли це динамічно, легко та невимушено, саме так як це подано у книзі Н.Качеровської.
Веселі, жваві, динамічні історії, що відтворюються на сторінках "Чому Денис заплакав?", гадаю, захоплять та змусять посміхнутись усі вікові категорії. Гарний настрій є запорукою щасливого життя, якісно виконаної роботи, веселих моментів, а після прочитання даної книги з розповідями настрій підніметься стовідсотково. Невеликі за обсягом розповіді описують історії життя малечі, завдяки чому дітлахи зможуть впізнати й себе в прочитаних творах. Розбишаки, слухняні, серйозні, веселі, відверті та безпосередні малюки зіштовхуються з найрізноманітнішими життєвими ситуаціями, описання та подолання яких відтворюються у розповідях. Проте, закінчень у них немає: автор не зображує чим і як закінчується випадок, тому кожна дитина може зробити для себе певні висновки. Манлива та чарівна книга для найменших є чудовим вибором для читання.
"Моя книжечка" є ще одним доказом того, що обраний мною автор дитячої літератури чудово розуміє те, що необхідно для дітлашні, адже у книзі зібрані різноманітні жанри дитячої літератури. Оповідання, читаючи які можна усміхнутись та пізнати корисну інформацію щодо життєвих ситуацій, вірші, які наповнені невимушеності, страшилки, котрі примушують посміхатись, дражнилки, які вчать тому, що не можна насміхатись з дитячих вад. Все це, та звичайно, набагато більше, можна зустріти на сторінках саме цієї "Вашої книжечки".
Починається історія, рядок за рядком ви все більше захоплюєтесь та чекаєте розв'язки, Напруження, зацікавленість, а здавалось б, що ви вже доросла людина і вам це не цікаво. Кінець історії, на обличчі посмішка, в голові свіжа ідея та запозичені з твору думки. Мені, здається, що не кожному автору таке до наснаги,а в Н. Качеровської це пречудово виходить.
Використання дивних, здавалось б, імен, дивних позабутих слів надають якоїсь особливості всім роботам автора. Цим самим наголошуючи, що не можна забувати про старе і жити лише новим, адже всі ми чудово знаємо, що без минулого майбутнього немає. І на це є докази, що теж знаходять своє місце в творах Ніни Качеровської. Історія, що відійшла у минуле, історія чумаків, їхнє життя, побут, звичаї, вірування знайшли своє місце в книзі "ЩЕ як були ми ЧУМАКАМИ". В родинному дереві Ніни Никифорівни можна знайти гілку чумаків, Можливо, саме тому ця книга є настільки захопливою, що автор так точно і дохідливо описує життя чумацтва. Невибаглива розповідь з фактами, історичними датами, аргументовані викладення наповнюють зміст книги про історію життя чумаків. Кожний розділ книги закінчується віршем, що нібито підсумовує все вищенаписане в творі, а сама книга закінчується новелою, в якій в художній формі описано частину історії родини Качеровських, а саме їх відношення до чумацтва, лиху та кепську історію життя та смерті.
На жаль, на мій погляд робота не позбавлена недоліків. Ця книга вже не для наймолодших, а для дітей шкільного віку і старше, і в ній якось все сухо. Мені здається, що не вистачає вираження емоцій, відчуттів, переживань, того, чим наше життя наповнене з повна. Ця книга нагадує більш книгу по історії з невеликою кількістю фактів, а не дитячу літературу. Якщо в книжках для малят необхідно просто викласти цікаву історію, бажано повчального характеру, то з книгами такого рівня вже набагато важче, адже чим старше людина, тим більше примх вона має і тим тяжче їй догодити.
Проте всі недоліки вище описаної книги пробачаються, як на мене, у альманасі "Медобори", де я й прочитала прозу "І янгол мене покинув". Автор тут ставить за ціль закликати людей до віри, віри в себе, віри в Бога, закликає до того, щоб при жодних обставинах не проклинали, а продовжували надіятись і намагались змінити дану ситуацію/проблему.
В центрі уваги прози знаходиться малий хлопчик, якому доля поставила за задачу пройти перепони, переживши смерть близьких людей. Доля не завжди справедлива, але від неї не втечеш, нікуди не дінешся, з нею можна лише боротися, де метод боротьби обираєш самостійно. Автор зображує відношення Вітька Дворцова до смерті, де вся біль, всі сльози душі та розуміння болю мають відображення у поведінці головного героя твору. Відомий факт того, що смерть приходить не питаючи, в будь-який момент часу, коли ще стільки всього запланованого було. Вітько ненавидів смерть, проклинав Бога за те, що той забирає людей. "Проклинаю, проклинаю", - вперто повторювали вуста хлопця. Можливо, сама втрата у віру і забрала у хлопця життя. Віра робить чудеса, вона змушує нас жити та радіти, а втрата у цю вищу силу відбирає життя, проте не можна буде повернути віру в собі, коли янголи вас покинуть. Ніна Никифорівна підкреслює всю важливість існування на цьому світі та віри, що має йти поряд з нами все життя.
Проза захоплює з перших рядків читання, змушує замислитись над проблемами, порушеними у творі, проста для розуміння та читання, хоча несе такий великий смисл.
Звісно ж, щоб прочитати всі ці книги, необхідно спочатку ознайомитись з абеткою, навчитись розпізнавати літери та, звичайно, читати, напевно, саме тому Ніна Качеровська видала свою абетку. Автор ставить і вирішує, по суті, одну задачу – літера за літерою, вірш за віршем навчити малюків читати. На кожній сторінці нова літера, новий вірш з невеличкою римованою історією, в якому якомога найчастіше зустрічається подана буква. Автору вдалося захопити читача звабливими історіями, написати вірші на всі літери. Навіть на найскладніші букви українського алфавіту Ніна Качеровська знаходить відповідний невеличкий вірш.
До недоліків, на мій погляд, відноситься те, що вірші в книзі не об’єднані темою, кожен вірш на певну літеру написаний на окрему тему, через що дітям буде досить тяжко сприймати подану інформацію. Все в житті має бути гармонійно та злагоджено, та й набагато простіше запам’ятовувати інформацію по одній темі, що в малому віці це є досить важливим. Також велика кількість віршів, що зустрічаються на сторінках, є не дуже зрозумілою тим, для кого написана дана книга:
"Хочу жити, а вона – НЕ жити.
Хочу мріять, а вона: НЕ мрій."
Не думаю, що малеча розуміє до кінця сам смисл слова "життя" чи "мрія", а зрозуміти зміст даного вірша й дитина шкільного віку не повністю може домислити. Головною в даній книзі має бути доступність, що подекуди є відсутньою в абетці.
Загалом абетка вийшла насиченою та сповненою інформації і з плином часу дитина зможе повертатись до книги і знаходити там щось нове між рядків, читати та перечитувати, захоплюючись віршами.
Всі зусилля, всі старання, що Ніна Качеровська виражала у своїх творчих доробках, не залишаться марними, не пройдуть безслідно. Як на мене, всі свої задуми автор чудово виражає через письмо: власна думка, любов до українського та України, що виражені у творах, надихатимуть майбутні покоління на щось неймовірне, щось незабутнє і по-справжньому цінне. Всі твори написані з певною метою, з певних міркувань. В усіх історіях є чітка гарна сюжетна лінія, що захоплює.
Тяжко писати книги для малечі, адже дитинство автора вже далеко позаду. Зрозуміти, що необхідно дітлахам, що їм цікаво – це не просто, а викласти в цих творах/прозі/поезії/віршах певний смисл, ідею, підкреслити проблеми, зацікавити та видати невеличкий шматок інформації, що стане у нагоді – це дійсно багатого варте, але, як ви вже помітили, в Ніни Никифорівни це чудово виходить. Вона знає особливий підхід до дітей, до їх навчання, виховання і вже точно знає, на якій літературі виховувати наступні покоління. Можливо стаж роботи з дітьми відіграв в цьому якусь роль, дав наснаги автору та розуміння для написання дитячої літератури, що віками буде перечитуватись та читатись дітьми і дорослими.
"Як і в сьогоденні, не все так гранично просто було у тій українській історії, яку, правдиву, ще й досі складають по клаптиках, крупинках дослідники, очищуючи від перекручень, брехні, повертаючи викреслене, ретельно заретушоване нашої нації." [12], ‑ сказала в одному зі своїх інтерв’ю Н. Качеровська. Спілкуючись с автором цих чудових книг, я надихаюсь всією силою, що має сама Ніна Никифорівна. Це просто надзвичайна людина, яка захоплює, надихає і прочитавши всі її збірки, я розумію всю їх суть, весь їх смисл та значення. Автор прагне досягти ідилії, повернути все цінне та найкраще, що було створене віками: "Насправді, кожну тему, яку я подаю дітям, намагаюся наповнити саме національним змістом, зацікавивши молодь, щоб досліджували, знали своє коріння, витоки роду, мову своїх бабусь – образну, соковиту.. Щоб цінували, берегли це багатство" [12]. Навіть книжечки для найменших мають звертання до дорослої людини, у яких сьогодні змінені не на найкраще пріоритети та моральні цінності. [11] На кінець просто хочу подякувати Н. Качеровську за чудову літературну спадщину. Дякую Вам велике! Ваша література заслуговує поваги та розуміння.
Література:
1) ЛЖ №8 2008 год
2) ЛЖ ?
3) Н. Качеровська. "Чарівна діжа"
4) Н. Качеровська. Моя книжечка: оповідання, вірші, страшилки, дражнили: Для дошк. Та мол. шк.. віку. – Кам.-Под.: ПП Мошак М.І., 2006 – 42с.
5) Н. Качеровська. Пригоди Гар,Бу,Зини
6) Н. Качеровська. Абетка. – Сімферополь: ДОЛЯ, 2004. – 36 с.
7) Н. Качеровська. Десять щирих колисанок для Іванків та Іванок. – Сімферополь: ДОЛЯ, 1997. – 18с.
8) Н. Качеровська. ЩЕ як біли ми чумаками. – Хмельницький: Алли Цюпак, 2008. – 92 с.
9) Н. Качеровська. Чому Денис заплакав? – Сімферополь: ДОЛЯ, 2005.- 31с.
10)З. Мацюк, Н. Станкевич. Українська мова професійного спілкування: НАвч. Посібн. – К.: Каравела, 2005. – 352 с.
11)Проскурів №№33-34, 26 квітня 2007
12)
13)Проскурів №№57-58, 17 липня 2008
